Лавра має право на селян кріпаків

avatar

Десятинна церква, про яку так багато зараз говорять – це всього лише гроші. Гроші, які хоче заробити церква московського патріархату (нікому іншому її не віддадуть). Вона не матиме жодного естетичного значення, бо Андріївський собор все одно буде красивішим. Вона не матиме жодного історичного значення, бо є щонайменше три варіанти того, як вона виглядала. Не матиме вона і реального культового значення – люди переважно ходитимуть навпроти в Андріївську, чи в Лавру, чи в Михайлівський золотоверхий монастир.

Для чого ж іде вся ця війна, яка завершиться руйнацією столичного ландшафту?

  1. Уряд виділив 13 млн.грн. на археологічні і інші роботи. Це космічні гроші для української археології, які спростять фінансовий тягар для церковних будівельників.
  2. Можна не сумніватися, що уряд профінансує і будівництво (так зване псевдо відродження пам»ятки). А отже, не вклавши грошей, церква отримає храм в центрі міста, який хочеш-не-хочеш, але буде відвідувати певна частина туристів та киян, що гулятимуть центром.
  3. Вводиться прецедент – відродження невідомої пам»ятки від якої залишився лише фундамент. Точніше прецеденти закладені були в Криму, коли в Херсонесі над однією з кількох вірогідних хрещалень св.Володимира поставили залізну будочку (тепер Московський патріархат хоче забрати половину Херсонеського городища, що належить заповіднику).

Що таке реституція (повернення того, що раніше належало церкві) сьогодні не знає ніхто. Законодавчо це врегульовано аж одним указом Леоніда Кучми.  Тому насправді межі реституції безмежні.

А отже, не слід забувати, що припустимо Лавра була одним з найбільших латифундистів. Більше того, до 1861 року володіла десятками тисяч кріпаків. Тому, аби повністю повернутися до справжньої богоугодності цей монастир має повне право вимагати від держави, щоб саме йому віддали землі сотень сіл на Київщині. Хто скаже, що це не богоугодна справа? А ще Лавра володіла сіножатями на Трухановому острові в Києві. Теж богоугодно треба поступити. А ще були луки на Оболоні. По-божественному, треба віддати і ці землі. Але, якщо вже по-чесному, то там, де хтось вже посмів зайняти богоугодні землі – треба, щоб платили арендну плату (тільки не якусь там церковну десятину, а так як велить наш закон). Ви сумніваєтеся, що за душеспасенними бесідами наші вельможні святійшиства про таке не говорять?

Запись опубликована в рубрике Блоги Комментариев. Добавьте в закладки постоянную ссылку.
  • Дарина

    Цікаво, що цікавить вас- чи не гроші раптом…Насправді ви напевно і в Бога не вірите… А якщо і вірите невідомо в якого. Зайдіть в Десятинний монастир в неділю для вашої статистики і побачите для ….повну церкву прихожан, серед яких, між тим, багато молоді. Нема чим дихати і «тіло христове» звучить по 100 разів. І знаєте, що нас цікавить- не архітектурна автентичність чи досконалість, не політика…, а те- щоб у самому серці православної столиці, на намоленому віками місці , був відновлений побудований Володимиром храм… А не неперевершений пам»ятник культури. Хоча можливо когось це не суттєво. Може Вам?

    • Denysenko

      Я гадаю, що іменем церкви можна прикрити будь-що, було б бажання. В Києві мало храмів, де можна молитися? Але в Києві є всього одна Старокиївська гора, яку може зіпсувати новий храм, побудований у лубочному стилі. Тому давайте не перекручувати поняття. А монастир, як Ви це гордо іменуєте є саме тим лубком. Тисячу раз говорилося: Ви уявляєте собі як у центрі Рима, на розвалинах античного міста хтось відновлює капличку? На не менш намоленому місці.