Товариство турбомабів

avatar

Список делікатесів поповнюється щодня. Не встигли звикнути до відсутності гречаної каші в дешевому меню, як із магазинів почало зникати борошно. Цукрову лихоманку переживаємо щороку, кожної осені прислухаємося, як там із соняшником і цінами на олію. А чутка про те, що сіль закінчується, вразила господарок саме в солільно-маринувальний сезон, аж вони готові були море осушувати. Уряд змушений запроваджувати державне регулювання то на одні, то на інші продукти, але користі від того жодної: ціни ростуть, полиці порожніють. Пригадуються старі радянські часи, коли навіть шкарпетки, туалетний папір і розчинна кава були в дефіциті. Якби ж то турбомаби існували насправді, а не лише в романі Володимира Орлова, ми й клопотів не знали б.

Науково-ініціативна група турботи про майбутнє — замкнуте привілейоване товариство, до якого не так просто потрапити. Звичайнісінький оркестрант альтист Данилов про турбомабів дізнався випадково — колишня дружина попросила його відзначитися за неї в черзі. Альтист одразу помітив, що публіка там зібралася добірна: люди пристойні, добре одягнуті, не курили, не штовхалися, говорили впівголосу. Майже не було молоді, здебільшого діяльні й динамічні люди середнього покоління.

Як пояснила Данилову його колишня, в ініціативну групу турботи про майбутнє зібралися найкращі голови, люди ключових професій. Ядро склали соціологи, футурологи, юристи, психологи, філософи, два приватних фрейдисти, спеціалісти з економічних і міжнародних питань, навіть один письменник, але цього взяли вичитувати протоколи й відомості та, якщо треба, простими словами описував вдалі справи турбомабів. Для консультацій і практичних дій група планувала залучати і вже залучала людей різних професій: начальників ЖЕКів, лікарів, викладачів вищої школи, модельєрів, детективів, дизайнерів, пластичних хірургів, годинникарів, перукарів, мисливців, голів місцевкомів та інших, аби тільки вони були діловими, значимими, не хворими й не старими, краще до 40-а, і могли протягнути на своїй посаді щонайменше років з 20.

Кожна людина хоче жити добре, і якщо сьогодні ти всім задоволений, то однаково не можеш знати, що буде через 10, 20, 30 років, чого потребуватимеш. Турбомаби не провіщають майбутнього, а прораховують його. Головні в групі — системні аналітики, які з точністю до сезону визначають потреби, моду, прагнення, а конструктивісти вирішують заздалегідь окреслені проблеми. Багато хто стоїть у черзі заради дітей — батьки клопочуться про їхню освіту, вже нині з’ясовують, яку мову треба знати через 10 років — англійську чи китайську. Або, скажімо, системний аналітик повідомляє, що через півтора десятиліття тобі потрібна буде шуба з моржевої шкури — ти одразу стаєш у чергу до конструктивіста, директора магазину, і 15 років ходиш до нього відзначатися. Кому які конструктивісти потрібні, до тих у чергу й записуються: хто до косметолога, хто до начальника ЖЕКу.

Альтист Данилов більше до турбомабів не ходив і не знав, що вони радили його колишній дружині. А як вона, певно, здивувалася, коли турбомаби замість моржевої шуби спрогнозували, що на 2011 рік їй краще запастися харчами і прикупити мішок гречки, мішок цукру, два мішки борошна та бідон олії.

Запись опубликована в рубрике Блоги Комментариев. Добавьте в закладки постоянную ссылку.
  • skalotskiy

    cool article

  • madzhahed

    Альтисту Данилову повезло, що він не жив за правління турбодубів, уособлюваних нашим урядом.